Нові юродиві. Російський дух і етика інфантильного споглядання

 

Нові юродиві. Російський дух і етика інфантильного споглядання

Населення пасивно чекає змін середовища, відкидуючи саму думку про зміни у собі. Риси нездоров’я гармонійно переходять в енігматичну юродивість й роблять справжніх секс-символів для спантеличеного натовпу



      Росія посилено намагається формувати образ нових князьків Донбасу.

Доцільно звернути увагу на типаж Мотороли, Захарченка, зокрема, на типаж візуальний. Це важливо, оскільки показує сегмент споживачів такого образу. То на кого ж розраховують «промоутери» Лугандонії? Чия прихильність важлива для хазяїв так званих «апалчєнцав»? До якої мотивації вдаються руські поцрєоти?

   Просто придивимось до зовнішності псевдогероїв. Спортивки, антураж простакуватості, тільняшки, такий собі ефект «застали зненацька»  Правда ж, є дещо і від Няші-Наташі Поклонської?  І лише неголеність має вказувати, що це новоспечене панство – хлопчики, прості, в доску свої хлопці з сусіднього двору. Саме простих, не залучених до розкрадання держави, регіону, міста тощо чекали (і наївно чекають досі, навіть вивізши заводи до Росії), як манну небесну одурені донбащани. І дочекались, простих, і таких близьких для розуміння, що навіть недалеких.

   Але ж далебі не кожному варто довіряти державні, та навіть псевдодержавні справи. Чи не тому із Донбасу вивезено до Росії промислові об’єкти, тим самим горе-керівники просто позбавили населення регіону і роботи, і прибутків, і майбутнього.

   Варто б зважити й на такий цікавий момент. Поглянемо в очі цих князьків, не в переносному сенсі, а буквально. Певно кожен криміналіст відмітив би той загублений, дещо аутичний погляд. При цьому зважимо на простакуватість в одязі, неголеність. Цей візуальний «вихід у народ» просто й ефектно ставить тавро на усьому населенні регіону, адже іміджеві проводиться тотожність між пересічним донбащанином і новоспеченими князьками, які майже увесь час виглядають чи то сп’янілими, чи то хворими. Чи головний меседж – саме «не від світу цього»?

   При тотальній експлуатації релігійних інструментів маніпулювання саме юродиві мають стати ватажками ошелешеної юрби. І правильні та успішні рішення такі «перстом відмічені» приймають не на підставі стратегій та планів, як заведено у всьому світі і було б логічно, а керуючись щасливим випадком, доленосними раптовостями та іншими авось. І, що важливо, без залучення громади, тобто, й без такої некомфортної відповідальності. Бо не від світу цього, а туди далі – то й поза світом, а як трохи додати уяви, то й над світом.

   Врешті, можемо говорити й про експлуатацію сексуальної складової змальовуваного образу. Адже тут є не лише  шаблон «трохи красивіші за мавпу», але й вищевказані риси нездоров’я, які аж навіть гармонійно переходять у риси енігматичної юродивості, разом з ознаками «нічийності» чоловіка потенційно фертильного віку роблять із них справжніх героїв спантеличеного натовпу, секс-символи юрби та зграї. І вигадки про «вєлічіє душі» легко й абсолютно логічно заміняють інстинктами.

   А інакше й не може бути у середовищі, яке так і не спромоглось піднятись вище сходами ціннісних рівнів та вже яке століття заповнює життя байками про навіть не визначену особливість російської душі. Духовність не є суто словом, аморфним та беззмістовним, вона потребує праці душі й розуму. Саме тому одвічні шукачі духовності так і товчуться на місці та шукають винуватців. А життя так і формується на інстинктах, реакціях та випадках, які благоговійно й забобонно зводять до сакральності.

   Але тут вартим уваги є не лише образ нових донбаських князьків, але й загальний портрет населення регіону. Це саме для них, як споживачів, обирають таких «князьків». І ніхто, крім самих мешканців окупованого Донбасу, не зможе позбавити їх від аморфного та інфантильного світогляду та врешті спричинити справжні зміни у їх житті. Бо інфантильне населення чекає суто змін середовища, відкидуючи навіть саму думку про зміни у собі. А ірраціональність майже насаджуваного православ’я із Христом – ледь не корінним москвичем, підгодовує саме таку втечу в алогічність із метафізичним поясненням будь яких подій. Головне тут – непричетність, а отже й звільнення від відповідальності за власну долю.

   Тільки от саме слово «метафізика» новим князькам донбаського регіону не знайоме.

   Тому й керують ними через картинки та слогани.



Обновлен 10 июн 2015. Создан 11 мая 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
BannerFans.com Rotaban.ru - биржа баннерной рекламы