Гіркий смак дежавю

 
 

Гіркий смак дежавю

Щось нагадує? Комуністські методи, саме так йшла до влади й утримувалась КПРС, саме таку практику соціального ліфта перейняли у ПР.



      Гіркий смак дежавю. Страх чи Совість?

      Чи має український народ таку здатність, як пам’ять?

   Поглянемо на суспільне життя й подивимось. Всі ще пам’ятають, яким чином в Радянському Союзі проходили вибори? А який аншлаг був у КПРС?

   Чому? Та лише тому, що партія була таким собі соціальним ліфтом, змогою пробитись «в люди», зайняти місце у вищій соціальній групі. Власне, навіть не перебування в її лавах дозволяло «піднятись», а не перебування унеможливлювало просування по соціальних щаблях.

Всі пам’ятаємо, як та ж КПРС по суті знищила державу. Саме так, навіть при так званій Перебудові з її так званою гласністю нищили цілі галузі, і ніхто не зважувався стати, скажімо, на захист виноградарства. І саме це, а не примарні то американці, то євреї чи ще хто, зруйнували СРСР. Саме Комуністична партія, керуючи лише зароджуваним народом, знищила той фетиш, на який вони зараз так моляться. І народ, як завжди вимагалось, підтримав. Не було це ані Перебудовою, ані Гласністю. І   народ так і не став за тих часів Громадою, Народом.

   Народ все це пам’ятає. І пам’ятає добре. То пам’ять однозначно є… Впевнені? Ну то рушимо далі.

   Всі знають, яким чином проходила партробота в сумнозвісній (і нікуди, власне не зниклій) партії, засновником якої є нинішній президент пан Порошенко. Так само, як і КПРР, ПР лізла напролом, унеможливлюючи просування вгору по соціальній драбинці. І так само, як і КПРС, отримала значну підтримку. Ну, не варто вдавати досі, що то не ми, то якісь недобрі люди звели Партію регіонів на трон.    Народ, саме народ звів прапор ПР над усім своїм життям. Народ… Який так і не народився.

І висновків не зробив?

   А ПР взяла всю так ефективну в часи тоталітаризму методику. І не помилилась. Але розуміємо ж, що успіх не має бути терміновим. Тому ПР і Янукович просто змушений був створити новий тоталітаризм, диктатуру. Тому, що ніякий інший устрій просто не зміг би вижити у створеному полі. Тому й маємо – і золоті батони, і Небесну сотню. З тим, що хтось з батонами вільно живе, і не лише за кордоном, а хтось досі оплакує своїх дітей, за вбивство яких досі нікого не покарано.

   А що ж народ, зробив висновки? Ні, не зробив. Жодного.

   Пам’ятаємо ж, як лише торік «оновлений» Блок нинішнього Президента ломився у владні кабінети? Щось нагадує? Так, це саме комуністські методи, саме так йшла до влади й утримувалась КПРС, саме таку практику перейняли у ПР. І дивлячись, як ватагами та компаніями біжать-линуть з усіх партій та ГО у Блок Президента (нагадаю, тоді ще не дійсного, знаково?) народ мав би відчути цей гіркий смак дежавю. Мусив. Але знов …не склалось.

   То пам’ять є. І можна було б сказати, що немає вміння та звички аналізувати й робити висновки. Але це буде неправдою. Все вміємо, все можемо. Але от почуття відповідальності як не було, так і немає.    

    Чому? А так легше, нема потреби самим вирішувати, немає почуття сорому. Все – суто класика – втеча від свободи. Ситуація, як при купівлі підробки, - гроші не великі, цур з ними, аби лише не осоромитись, що одурені. Прикро, що ціна за той дискомфорт – людські життя. Тоді такий сором визнати свою помилку стає злочином.

   А коли ще й починають кидатись скаженою зграєю на тих, хто (о, жах!) має нахабність закликати до пробудження – це ще більший злочин. Такі вже всі віруючі, що забули, - не гріх помилитись, гріх не виправити помилку.

   І саме такого висновку український народ не зробив. Поки ще не зробив. 

 

© Костянтин Хмара 



Обновлен 23 апр 2015. Создан 19 апр 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
BannerFans.com Rotaban.ru - биржа баннерной рекламы